√олонас≥нн≥ Ч параф≥летична група нас≥нних рослин, що характеризуютьс¤ на¤вн≥стю нас≥нн¤ ≥ нас≥нного зачатка, ¤к≥ лежать в≥дкрито на лусочках шишок

«вичайний дощовий черв'¤к Ч великий червонуватий дощовий черв'¤к, батьк≥вщиною ¤кого Ї ™вропа

“вердокрил≥, або жуки - р¤д комах типу членистоног≥ безхребетних тварин.

∆уравель с≥рий Ч великий птах, що мешкаЇ в ™вроп≥ ≥ јз≥њ, трет≥й за чисельн≥стю вид родини журавлиних.

 отов≥, або кот¤ч≥Ч родина ссавц≥в р¤ду хижих , центральна родина п≥др¤ду  отовид≥

Ћюдина розумна це вид живих орган≥зм≥в, що на сучасному етап≥ ≥снуванн¤ живого перебуваЇ на найвищому щабл≥ розвитку ≥ зайн¤в його в результат≥ довгого ≥ складного процесу ≥сторико-еволюц≥йного прогресу

ћолюски Ч це тип безхребетних тварин, ¤кий нараховуЇ близько 130 тис¤ч вид≥в. Ѕ≥льш≥сть ≥з них водн≥ тварини, але де¤к≥ з них перейшли до наземного способу житт¤.

ћохи, ћохопод≥бн≥Ч група вологолюбних наземних, р≥дше вод¤них рослин простоњ будови.

Ћюдина з њњ складним анатом≥чною будовою, ф≥з≥олог≥чними ≥ псих≥чними особливост¤ми ¤вл¤Ї собою вищий етап еволюц≥њ орган≥чного св≥ту.

ѕ≥дсн≥жник, з грецького гала Ђмолокої, антос Ђкв≥ткаї Ч р≥д рослин, що нараховуЇ близько 20 вид≥в цибулинних трав'¤нистих рослин родини јмарил≥сових

Ќайдавн≥ш≥ плазуни Ч котилозаври Ч з'¤вилис¤ в середньому карбон≥ ≥ ще збер≥гали в своњй будов≥ ознаки, характерн≥ дл¤ земноводних палеозою

–акопод≥бн≥Ч п≥дтип тварин типу „ленистоног≥

–исьЧ р≥д хижих ссавц≥в з родини котових, найб≥льш близький власне до роду  ≥т

Ќал≥чуЇтьс¤ близько 60тис 800вид≥в

ѕерел≥тн≥ птахи зд≥йснюють щор≥чн≥ тривал≥ перельоти м≥грац≥њ: вони в≥дл≥тають з м≥сць гн≥здуванн¤ на зим≥влю, а навесн≥ повертаютьс¤ назад (ласт≥вки, солов'њ, гуси, крижень тощо).

“канина Ч сукупн≥сть кл≥тин, не обов'¤зково ≥дентичних, але сп≥льного походженн¤, що разом виконують сп≥льну функц≥ю.